Україна традиційно декларує свободу вираження поглядів як один із фундаментальних принципів демократії. Однак Конституція дозволяє обмежувати цю свободу в інтересах національної безпеки, громадського порядку та здоров’я населення. У 2025 році під удар жорстких регуляцій потрапив сектор азартних ігор.
Реклама казино, онлайн-покеру, букмекерських контор і слотів, яка ще кілька років тому заповнювала екрани телевізорів, вулиці та соцмережі, сьогодні опинилася на межі повної заборони. Держава пояснює це необхідністю захисту вразливих груп населення, а бізнес — боротьбою за виживання.
Олексій Кузьменко, юрист і фахівець із регулювання азартних ігор, зазначає:
«Заборони реклами необхідні, але не повинні душити бізнес. Надмірна зарегульованість призводить до втрати інвестицій і відтоку клієнтів у тіньовий сектор».
Що змінилося у 2025 році
Ще у 2020-му Закон №768-IX визначив базові обмеження: заборону реклами, спрямованої на неповнолітніх та осіб із залежністю, і вимогу чіткого попередження про ризики гри. Але нова Постанова №566, ухвалена у травні 2025 року, пішла значно далі.
Серед ключових нововведень:
- Повна заборона реклами в інтернеті, включно з таргетингом у соцмережах та пошукових системах.
- Заборона бонусних акцій та безкоштовних ставок, які вважалися прихованою формою залучення гравців.
- Обмеження спонсорства спортивних заходів, що раніше було головним рекламним каналом для букмекерів.
- Заборона використання державної та військової символіки у маркетингових матеріалах (Указ Президента №234/2024).
Аргументи влади
Представники уряду наполягають, що ринок азартних ігор в Україні зростає надто швидко й без належного контролю. За даними КРАІЛ, кількість онлайн-гравців за останні три роки зросла вдвічі, а середній вік учасників зменшився.
Міністр фінансів у коментарі журналістам зазначив:
«Ми бачимо тривожну тенденцію: агресивна реклама стимулює не лише інтерес до гри, але й формування залежності. Держава не може залишатися осторонь».
За підрахунками МОЗ, близько 1,5% дорослого населення України має ігрову залежність. Лікарі попереджають, що без обмежень ця цифра може зрости вдвічі вже за п’ять років.
Позиція бізнесу: «Нас виштовхують у тінь»
Для операторів гемблінгу нові правила стали шоком. Вони вважають, що держава фактично позбавила їх легальних каналів комунікації з клієнтами.
Один із керівників великої букмекерської компанії на умовах анонімності розповів:
«Ми сплатили ліцензії, податки, дотримувалися всіх вимог закону. І раптом нам забороняють навіть спонсорувати футбольні клуби. Це не боротьба з залежністю, це — економічний удар».
Деякі компанії вже почали оскаржувати штрафи в судах. У 2025 році їх сума перевищила кілька сотень мільйонів гривень.
Прихована цензура чи захист громадян?
Правозахисники вбачають у нових обмеженнях ризик надмірного втручання у свободу слова. Вони нагадують, що згідно з міжнародними стандартами, навіть реклама є формою вираження, і її можна обмежувати лише у випадках, коли шкода суспільству очевидна та доведена.
Олексій Кузьменко зазначає:
«Якщо завтра держава вирішить, що реклама фастфуду шкідлива, і теж заборонить її? Це небезпечний прецедент. Ми маємо діяти пропорційно та з урахуванням інтересів усіх сторін».
Спорт без букмекерів
Окрема проблема — фінансування українського спорту. Раніше значна частина спонсорських контрактів футбольних клубів, баскетбольних команд та кіберспортивних турнірів надходила від букмекерських компаній.
Зі вступом у силу Постанови №566 багато клубів залишилися без основних джерел доходу. Деякі вже заявили про ризик зняття з чемпіонатів через брак коштів.
Що далі?
Експерти прогнозують кілька сценаріїв розвитку подій:
- Жорсткий контроль з боку держави з поступовим витісненням нелегальних операторів.
- Компромісне пом’якшення правил після судових рішень і тиску бізнес-асоціацій.
- Масовий відтік клієнтів у нелегальний сектор, де немає ні ліцензій, ні податків.
Висновок: баланс або конфлікт
Україна стоїть перед вибором: зберегти жорсткий підхід чи шукати баланс між захистом громадян і розвитком легального бізнесу. Конституція дає право на обмеження реклами в інтересах суспільства, але кожне обмеження має бути обґрунтованим.
Олексій Кузьменко підсумовує:
«Захистити людей від залежності — правильно. Але робити це треба так, щоб не зруйнувати легальний ринок, який платить податки та створює робочі місця».