Нова редакція ст. 107 Конституції України з Коментарями.

Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Коментар до ст. 107 Конституції України

Коментована стаття закріплює основи правового статусу, організації та діяльності Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО).

Частина 1 статті визначає РНБО як координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Вказівка на те, що він є органом при Президентові України, дає підстави для висновку про належність РНБО до допоміжних органів при главі державі, а також про те, що він не є самостійним органом державної влади. Підтвердженням зазначеної позиції виступає ч. 7 даної статті, відповідно до якої рішення РНБО вводяться в дію указами Президента України. При цьому рішення РНБО приймаються не менш як двома третинами голосів її членів, що свідчить про колегіальний характер цього органу.

Особливий статус РНБО підкреслюється конституційним визначенням його функціонального призначення, яке полягає в координації і контролі діяльності органів виконавчої влади в єдиній сфері – сфері забезпечення національної безпеки і оборони. Координація та контроль діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення національної безпеки і оборони здійснюється РНБО як у мирний час, так і в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України. Так, згідно зі ст. 4 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» РНБО здійснює поточний контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, подає Президентові України відповідні висновки та пропозиції; координує і контролює переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану; координує і контролює діяльність органів місцевого самоврядування в межах наданих повноважень під час введення воєнного чи надзвичайного стану; координує та контролює діяльність органів виконавчої влади з відбиття збройної агресії, організації захисту населення та забезпечення його життєдіяльності, охорони життя, здоров’я, конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, підтримання громадського порядку в умовах воєнного та надзвичайного стану і при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Згідно з ч. 3 коментованої статті Головою РНБО є Президент України. Очолювання спеціального координаційного органу з питань національної безпеки і оборони України саме Президентом обумовлене конституційно правовим статусом глави держави, адже за Конституцією він як гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України має забезпечувати державну незалежність і національну безпеку держави. При цьому згідно з п. 2.1 мотивувального рішення Конституційного Суду України від 25 лютого 2009 р. 5 рп/2009 (у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України «Про деякі питання здійснення керівництва у сферах національної безпеки і оборони» системний аналіз положень Конституції України дає підстави вважати, що Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України мають окремі конституційні повноваження у сферах національної безпеки і оборони держави, але лише Президент України наділений конституційними повноваженнями здійснювати керівництво в цих сферах.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» голова РНБО спрямовує діяльність і здійснює загальне керівництво роботою цього органу, затверджує перспективні та поточні плани роботи РНБО, час і порядок проведення її засідань і особисто головує на них, дає доручення членам РНБО, пов’язані з виконанням покладених на неї функцій, заслуховує поточну інформацію Секретаря РНБО про хід виконання її рішень, у разі необхідності виносить питання про стан виконання рішень РНБО на її засідання, затверджує Положення про апарат РНБО, його структуру і штат.

Частини 4 і 5 коментованої статті визначають порядок формування і склад РНБО. Формування Президентом України персонального складу РНБО здійснюється шляхом видання указу, при цьому частина членів РНБО включається до її складу за посадою (їх перелік міститься у ч. 5 коментованої статті), інші ж визначаються особисто Президентом.

До складу РНБО за посадою входять посадові особи, компетенція яких безпосередньо стосується забезпечення національної безпеки і оборони, а саме: Прем’єр міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. Крім зазначених осіб, згідно з Указом Президента України від 6 квітня 2010 р. № 506/2010 (з наступними змінами) до складу РНБО також були включені Секретар Ради національної безпеки і оборони, Глава Адміністрації Президента України, Міністр юстиції України, Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Генеральний прокурор України (за згодою), Голова Верховної Ради України (за згодою), Голова Національного банку України (за згодою).

У частині 6 коментованої статті визначається основна організаційна форма діяльності РНБО – засідання. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» на засіданнях РНБО її члени голосують особисто. Делегування ними обов’язку бути присутніми на засіданні РНБО іншим особам не допускається. На запрошення Голови РНБО у її засіданнях можуть брати участь голови комітетів Верховної Ради України, інші народні депутати України, керівники центральних органів виконавчої влади та інші особи, які не є членами РНБО.

Конституцією передбачено право Голови Верховної Ради України брати участь у засіданнях РНБО. При цьому згідно зі ст. 10 Закону України від «Про Раду національної безпеки і оборони України» Голова Верховної Ради України може висловлювати думку щодо прийнятих РНБО рішень, яка протоколюється.

Конституція встановлює, що компетенція та функції РНБО визначаються законом. На сьогодні прийнято ряд Законів України, де закріплено основні напрямки діяльності і повноваження РНБО. Це, зокрема, закони України «Про Раду національної безпеки і оборони України», «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», «Про основи національної безпеки України», «Про організацію оборонного планування», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», «Про державну таємницю», «Про Національну програму інформатизації», «Про Державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України», «Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав», «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» та інші.

Найбільш чітко функції РНБО окреслені в ст. 3 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України»: 1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони; 2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час; 3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Відповідно до визначених функцій Рада національної безпеки і оборони України розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції та законів України, Концепції (основ державної політики) національної безпеки України, Воєнної доктрини належать до сфери національної безпеки і оборони, та подає пропозиції Президентові України щодо таких питань: визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній, економічній, соціальній, воєнній, науково технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах; проектів державних програм, доктрин, законів України, указів Президента України, директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, міжнародних договорів, інших нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони; удосконалення системи забезпечення національної безпеки та організації оборони, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у цій сфері; проекту Закону України про Державний бюджет України по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України; матеріального, фінансового, кадрового, організаційного та іншого забезпечення виконання заходів з питань національної безпеки і оборони; заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України; доручень, пов’язаних з вивченням конкретних питань та здійсненням відповідних досліджень у сфері національної безпеки і оборони, органам виконавчої влади та науковим закладам України; залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що функціонують у системі виконавчої влади, до здійснення контролю за своєчасністю та якістю виконання прийнятих РНБО рішень, введених у дію указами Президента України; забезпечення і контролю надходження та опрацювання необхідної інформації, її збереження, конфіденційності та використання в інтересах національної безпеки України, аналізу на її основі стану і тенденції розвитку подій, що відбуваються в Україні і в світі, визначення потенційних та реальних загроз національним інтересам України; питань оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях, оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації. Крім того, РНБО ініціює розроблення нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони, узагальнює практику їх застосування та результати перевірок їх виконання.

Частина 3 ст. 12 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 р. серед повноважень щодо визначення та реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики передбачає повноваження РНБО як контролюючого та координуючого органу у сфері національної безпеки і оборони при Президентові України, що здійснюються шляхом розгляду на засіданнях РНБО стратегічних питань забезпечення національної безпеки і оборони, здійснення координації та контролю за діяльністю центральних та місцевих органів виконавчої влади у сферах національної безпеки і оборони.

Оскільки згідно зі ст. 4 Закону України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 р. РНБО визначена одним із суб’єктів забезпечення національної безпеки, до її повноважень належить внесення Президентові України пропозиції щодо уточнення Стратегії національної безпеки України та Воєнної доктрини України з урахуванням змін у геополітичній обстановці.

РНБО виступає також суб’єктом оборонного планування, а тому, як зазначено у ст. 5 Закону України «Про організацію оборонного планування» від 18 листопада 2004 р., на основі Стратегії національної безпеки України вона вносить у разі потреби Президенту України пропозиції щодо уточнення Стратегії воєнної безпеки, положень Воєнної доктрини України, завдань Збройних Сил України та інших військових формувань, проекти концепцій і програм їх розвитку та інших документів з питань національної безпеки і оборони.

Відповідно до Закону України «Про розвідувальні органи України» від 22 березня 2001 р. координація діяльності розвідувальних органів України та контроль за їх діяльністю здійснюється Президентом України через Раду національної безпеки і оборони України. Крім того, через Раду національної безпеки і оборони України Президент України забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади, інших державних органів, Збройних Сил України, інших військових формувань у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), РНБО є одним із суб’єктів цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» РНБО здійснює контроль над Воєнною організацією держави в порядку і в межах компетенції, визначених Законом України «Про Раду національної безпеки і оборони України».

Повноваження РНБО щодо подання Президентові України пропозиції про введення надзвичайного стану Україні або в окремих її місцевостях, а також про оголошення окремої місцевості України зоною надзвичайної екологічної ситуації передбачені відповідно ч.4 ст 5 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», ч. 1 ст. 6 Закону України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації». Крім того, згідно з ч. 3 ст. 5 та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» РНБО подає Президентові України пропозиції щодо введення та скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

РНБО має повноваження й у сфері охорони державної таємниці. Враховуючи те, що державна таємниця охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 р. (в редакції Закону від 21 вересня 1999 р.) встановлює, що РНБО координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері охорони державної таємниці.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України від 20 лютого 2003 р. «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» РНБО координує діяльність та здійснює контроль за діями органів виконавчої влади у сфері державного експортного контролю, який здійснюється з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов’язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях.

РНБО здійснює координацію діяльності органів виконавчої влади у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ст. 28 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р.), координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту (ст. 36 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» від 24 червня 2004 р.), а також координацію і контроль за виконанням Національної програми інформатизації щодо забезпечення національної безпеки та оборони держави (ч. 3 ст. 26 Закону України від 4 лютого 1998 р. «Про Національну програму інформатизації»).

З метою сприяння Президентові України при здійсненні ним повноважень як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України згідно зі ст. 7 Закону України від 22 лютого 2000 р. «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України» РНБО вносить на розгляд Президента України пропозицію про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України. При цьому спочатку ця пропозиція, що має включати наявні на момент її внесення дані про райони розташування, завдання, загальну чисельність зазначених підрозділів, типи і кількість озброєння, військової техніки, підпорядкованість, строки перебування та порядок їх продовження, порядок заміни та умови виведення, а також інформацію про відшкодування Україні можливих витрат, пов’язаних з перебуванням на її території цих підрозділів, вноситься до Ради національної безпеки і оборони України Міністерством закордонних справ України разом з Міністерством оборони України за погодженням у необхідних випадках з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади. Після розгляду вказаної пропозиції РНБО, визнаючи відповідність допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України національним інтересам і законам України, в тому числі її міжнародним зобов’язанням, та згідно зі Статутом ООН з урахуванням того, що відповідними міжнародними договорами України передбачається відшкодування витрат, пов’язаних з перебуванням таких підрозділів в Україні, забезпечення на належному рівні безпеки громадян України в умовах такого перебування, вносить пропозицію про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України на розгляд Президента України.

Повноваження РНБО передбачені й Законами України від 2 березня 2000 р. «Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав» та «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» від 23 квітня 1999 р. Зокрема, РНБО попередньо розглядає відповідні пропозиції, що вносяться Міністерством закордонних справ України разом з Міністерством оборони України за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади. У разі визнання відповідності надання військової допомоги іншим державам чи участі України в міжнародній миротворчій операції національним інтересам і законам України, у тому числі міжнародним зобов’язанням України, згідно зі Статутом ООН, враховуючи можливості фінансування та матеріально технічного забезпечення, рівень безпеки громадян України, які братимуть участь у наданні воєнної допомоги в миротворчій операції, РНБО вносить пропозицію щодо направлення відповідних підрозділів Збройних Сил України до іншої держави або щодо участі України в міжнародній миротворчій операції на розгляд Президента України.

У цілому функції та компетенція РНБО свідчать про те, що цей орган відіграє вагому роль у забезпеченні національної безпеки, формуванні воєнної політики держави, вирішенні нагальних питань будівництва та розвитку Збройних Сил, розв’язанні гострих проблем забезпечення інформаційної, екологічної, науково технологічної безпеки.

Інший коментар до статті 107 Конституції України

Під національною безпекою і обороною слід розуміти конкретний напрямок діяльності, пов’язаний з: упередженням, виявленням та подоланням того, що деструктивно впливає на стабільне існування країни, її громадян, важливих суспільних і державних інституцій.

Конституція встановлює, що координаційним органом з питань здійснення національної безпеки і оборони є Рада національної безпеки і оборони України.

Основними її завданнями слід вважати визначення життєво важливих національних інтересів і пріоритетів України, виявлення внутрішніх і зовнішніх загроз національній безпеці й обороні України; розробку стратегії та створення програм забезпечення національної безпеки і оборони України; координацію діяльності органів виконавчої влади в процесі планування і здійснення заходів по виконанню прийнятих рішень і т. ін. У цілому Рада національної безпеки і оборони України має координаційні і контрольні завдання і функції щодо діяльності органів виконавчої влади у відповідній сфері.

Головою Ради національної безпеки і оборони є Президент України. Він формує персональний склад Ради, керує її роботою, головує на її засіданнях, планує питання, що виносяться на розгляд, вводить своїми указами у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України і т.д.

Конституцією встановлено, що до складу Ради за посадою входять Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України. Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ. Інших членів ради призначає Президент України.

Організаційною формою діяльності Ради є її засідання, у яких може брати участь Голова Верховної Ради України. Більш детально компетенція та функції Ради мають бути визначені спеціальним законом, про який іде мова у тексті цієї статті Конституції.

Слід зазначити, що аналогічні органи у такому чи іншому вигляді існують у більшості країн світу. Так, у Франції президент є не тільки головнокомандуючим збройними силами, а й головує у спеціальних органах – радах і вищих комітетах національної оборони. В Румунії, Хорватії і Югославії президенти очолюють вищі ради оборони.

Конституції інших країн передбачають створення спеціальних органів з питань зовнішньої і внутрішньої безпеки, які діють під безпосереднім керівництвом глав держав. Так, утворення ради безпеки, що має працювати під головуванням глави держави, передбачено основними законами Білорусі, Македонії, Туреччини. У США закон “Про національну безпеку” був прийнятий ше 26 червня 1947 р., і він спрямований на забезпечення національної безпеки за рахунок створення і діяльності міністерства оборони, системи національних військових відомств та координації їх діяльності з діяльністю інших міністерств і відомств, що займаються питаннями національної безпеки.