Стаття 148 Конституції України

Нова редакція ст. 148 Конституції України з Коментарями.

До складу Конституційного Суду України входять вісімнадцять суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ятнадцять років, високі моральні якості та є правником із визнаним рівнем компетентності.

Суддя Конституційного Суду України не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев’ять років без права бути призначеним повторно.

Суддя Конституційного Суду України набуває повноважень з дня складення ним присяги на спеціальному пленарному засіданні Суду.

Конституційний Суд України на спеціальному пленарному засіданні Суду обирає зі свого складу Голову шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Коментар до ст. 148 Конституції України

Коментована стаття встановлює кількісний склад Конституційного Суду України, порядок формування єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні, вимоги до його суддів, строку їхніх повноважень, порядку обрання Голови Конституційного Суду України.

Створення Конституційного Суду України безпосередньо пов’язане з прийняттям 28 червня 1996 р. Конституції України. У пункті 6 розд. XV «Перехідні положення» Основного Закону передбачено, що Конституційний Суд України формується відповідно до Конституції України протягом трьох місяців після набуття нею чинності.

16 жовтня 1996 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Конституційний Суд України» (далі – Закон).

Отже, згідно з Конституцією України і Законом Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. Практично від року встановлення Основним Законом держави такої кількості суддів Конституційного Суду України вона була і залишається предметом обговорення окремих вчених, політиків, політологів, суть якого полягає в тому, чи потрібна Україні така кількість суддів Конституційного Суду України. Зокрема, вони посилаються на кількісний склад Федерального конституційного суду Німеччини (16 суддів), територія і кількість населення якої є більшими від території та кількості населення України. Або на кількісний склад Конституційного Суду Російської Федерації (19 суддів), з територією і кількістю населення якої територію і кількість населення України навіть не можна порівнювати. Проте при цьому не береться до уваги та важлива обставина, що у цих країнах, крім федеральних конституційних судів, створені відповідні суди на рівні усіх або окремих суб’єктів федерації.

Безумовно, при цьому певного мірою враховуються обсяг території, кількість населення, рівень розвитку демократії в державі і суспільстві. Кількість суддів єдиного органу конституційної юрисдикції у тій чи іншій країні залежить, насамперед, від тих завдань, які визначаються ним, і наданих йому конституцією та відповідним законом повноважень. Так, у Білорусі, Болгарії, Греції, Іспанії, Словаччині кількість суддів становить дванадцять, Португалії – тринадцять, Італії, Польщі – п’ятнадцять.

У частині третій коментованої статті визначено вимоги, яким має відповідати особа, яка претендує на посаду судді Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.

Такі вимоги цілком відповідають високому статусу судді Конституційного Суду України, оскільки Конституційний Суд України посідає особливе місце в механізмі державної влади, тільки він як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні покликаний вирішувати питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і давати офіційне тлумачення Конституції і законів України, а його завданням є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України через ефективне і надійне забезпечення справедливого, неупередженого і об’єктивного вирішення справ та виконання рішень Конституційного Суду України.

Певні вимоги до претендентів на посади суддів єдиного органу конституційної юрисдикції характерні для всіх країн Європи: в одних вони передбачаються конституціями, в інших – відповідними законами. Найбільш поширеними є вимоги щодо належності до громадянства країни, наявності юридичної освіти і значного професійного стажу роботи.

Разом з тим аналіз положень конституцій і законів країн Європи засвідчив, що в них немає такої вимоги до суддів, як володіння державною мовою. Очевидно, належність до громадянства країни сама собою передбачає володіння ними державною (державними) чи офіційною (офіційними) мовою (мовами).

Питання призначення суддів Конституційного Суду України, визначене частиною другою коментованої статті, деталізується в Законі. У статті 7 Закону, зокрема, встановлено, що Верховна Рада України призначає суддів таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, тобто не менше ніж 113 народних депутатів України, і при цьому кожен з них має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури.

У цій статті передбачено і наявність висновку відповідного комітету Верховної Ради України щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України.

Призначеними на посади суддів вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів народних депутатів України з поміж усіх кандидатів, що набрали більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. За результатами голосування приймається постанова Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.

Порядок призначення суддів Конституційного Суду України з’їздом суддів України передбачається ст. 8 Закону. З’їзд суддів України за пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду визначає відповідні кандидатури для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з’їзду суддів України. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписуються рішення з’їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.

Саме за таким порядком відбулося призначення чотирьох суддів Конституційного Суду України (замість чотирьох суддів, що подали у відставку) X позачерговим з’їздом суддів України, що відбувся 16 вересня 2010 р.

Порядок призначення суддів Конституційного Суду України Президентом України регулювався ст. 6 Закону. Проте вона виключена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України» від 7 жовтня 2010 р. № 2592–VI. Отже, порядок призначення суддів Конституційного Суду України Президентом України нині регулюється положеннями Конституції України.

Питання призначення суддів конституційних судів у країнах Європи вирішуються по різному. Зокрема, згідно з Конституцією Угорщини члени Конституційного суду призначаються Державними зборами за пропозицією номінаційної комісії, до складу якої входять представники партійних фракцій, а для призначення кандидата на посаду члена суду необхідна підтримка не менш як двох третин від складу Державних зборів. За Конституцією Польщі членів Конституційного Трибуналу призначає Сейм.

Відповідно до Конституції Туреччини весь склад Конституційного суду (одинадцять постійних членів і чотири заступники) призначає Президент республіки: двох основних суддів і двох заступників із членів Вищого апеляційного суду, двох основних суддів і одного заступника з членів Державної ради і по одному судді з членів Вищого військового апеляційного суду, Вищого військового адміністративного суду і Рахункової палати. У кожному випадку Президент республіки вибирає серед трьох кандидатур, висунутих на пленарному засіданні відповідного суду. Президент також призначає одного суддю зі складу трьох кандидатів, висунутих Радою вищої освіти з числа викладацького складу вищих навчальних закладів – членів Ради, і трьох суддів та одного заступника з числа вищих адміністративних посадових осіб і юристів.

Згідно з Конституцією Чехії всіх суддів Конституційного суду призначає Президент республіки за згодою Сенату, а згідно з Конституцією Словаччини всіх суддів призначає Президент республіки за пропозицією Національної ради (при цьому Національна рада пропонує вдвічі більшу кількість кандидатів, ніж необхідно призначити).

Особа, яка відповідає вимогам, передбаченим частиною третьою ст. 148 Конституції України, набуває статусу судді Конституційного Суду України з моменту її призначення на цю посаду Президентом України, Верховною Радою України, з’їздом суддів України, тобто з дати прийняття ними відповідно указу, постанови чи рішення. Це означає, що та або інша особа наділяється повноваженнями судді Конституційного Суду України за фактом її призначення на посаду.

Але вступ на посаду судді Конституційного Суду України обумовлений, згідно зі ст. 17 Закону, обов’язком складення ним присяги судді Конституційного Суду України на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, а також Прем’єр міністра України, Голови Верховного Суду України або осіб, які виконують їх повноваження.

Зі змісту зазначеної статті випливає, що саме складення суддею Конституційного Суду України присяги відкриває йому можливість для реалізації повноважень судді, визначених Конституцією України і Законом. Отже, складення суддею присяги судді Конституційного Суду України, текст якої встановлений частиною другою статті 17 Закону, за своїм внутрішнім змістом є юридичним фактом, що породжує зазначені правові наслідки.

Необхідно підкреслити, що Закон передбачає обов’язок суб’єктів призначення суддів Конституційного Суду України у разі звільнення з посади судді, який ними призначався, призначити іншу особу на цю посаду. Строк для призначення у такому випадку судді Конституційного Суду України Верховною Радою України Законом не визначений (до внесення змін Законом України від 7 жовтня 2010 року № 2592–IV до Закону цю процедуру необхідно було здійснити протягом місяця). З’їзд суддів України призначає іншу особу на посаду судді Конституційного Суду України у тримісячний строк.

У нетривалій історії єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні були випадки, коли через певні обставини суб’єкти призначення суддів Конституційного Суду України цих строків не дотримувалися, що призводило до тимчасової і навіть довготривалої недієздатності Конституційного Суду України, тобто невиконання ним закріплених у Конституції України завдань, функцій і повноважень. Стурбованість із цього приводу висловлювала свого часу Європейська Комісія Ради Європи «За демократію через право« (Венеціанська Комісія) і пропонувала забезпечити безперервність роботи Конституційного Суду України шляхом залишення судді на посаді до призначення нового судді.

Встановлення Конституцією України строку перебування суддів Конституційного Суду України на посаді дев’ять років без права призначення повторно, з одного боку, є важливою гарантією їх незалежності, з другого – елементом політичної доцільності. Такий строк перебування на посаді судді властивий для багатьох органів конституційної юрисдикції Європи. Разом з тим є строки десять років і більше (Грузія, Німеччина) і п’ять – сім років (Боснія і Герцеговина, Казахстан, Молдова, Словаччина). Заборона призначати суддю конституційного суду на новий термін передбачена законодавством Албанії, Болгарії, Румунії, Словенії, Франції. За Федеральним конституційним законом Російської Федерації, прийнятим 21 липня 1994 р., суддя Конституційного Суду призначався на посаду на дванадцять років, після внесення до нього змін законом від 8 лютого 2001 р. – на п’ятнадцять років, а після внесення до нього змін законом від 5 квітня 2005 р. перебування судді Конституційного Суду Російської Федерації не обмежене певним строком і обмежується лише граничним віком перебування на посаді судді, що становить сімдесят років.

У розділі XII «Конституційний Суд України» Конституції України не встановлений граничний вік перебування на посаді судді Конституційного Суду України. Такий вік передбачений п. 2 частини п’ятої ст. 126 Конституції України, а також п. 2 частини першої ст. 23 Закону і становить шістдесят п’ять років.

Граничний вік перебування на посаді судді конституційного суду передбачений законодавством Угорщини, Вірменії, Киргизії (70 років), Молдови, Туреччини (65 років). У той же час для суддів Конституційного суду Хорватії за відповідним законом не існує вікових рамок – ні для зайняття посади, ні для виходу на пенсію.

Необхідно зауважити, що окремі науковці порушують питання про встановлення законом права судді Конституційного Суду України після закінчення повноважень повернутися (за умови, якщо він не досяг граничного віку) на посаду, яку він обіймав до призначення суддею Конституційного Суду України, або на рівнозначну посаду.

Проте практика засвідчує, що судді Конституційного Суду України, повноваження яких були припинені із закінченням строку призначення і які не досягли граничного віку, з одного боку, є суддями у відставці, на яких поширюється відповідно до Закону соціальне і побутове забезпечення суддів Конституційного Суду України, а з другого – більшість із них, маючи значний досвід у галузі юриспруденції і конституційного судочинства, успішно працюють на посадах науково педагогічних та наукових працівників.

Вимоги до виборів Голови Конституційного Суду України, визначені частиною п’ятою коментованої статті, деталізуються у статті 20 Закону. Голова обирається зі складу суддів Конституційного Суду України на спеціальному пленарному засіданні лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь яким числом кандидатур, запропонованих суддями Конституційного Суду України. У бюлетені може бути залишено не більше однієї кандидатури.

Порядок проведення виборів Голови Конституційного Суду України з урахуванням вимог Конституції України, Закону регулюється § 1 Регламенту Конституційного Суду України.

На спеціальному пленарному засіданні головує один із заступників Голови Конституційного Суду України або, в окремих випадках, старший за віком суддя, не внесений до списку кандидатур на посаду Голови Конституційного Суду України. Таке засідання вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду України. Практика виборів Голови Конституційного Суду України свідчить, що на таких спеціальних пленарних засіданнях (а їх було шість починаючи з 1996 р.) були присутніми всі судді Конституційного Суду України.

Пропозиція щодо висунення кандидатур на посаду Голови Конституційного Суду України вноситься головуючим.

Для проведення виборів Голови Конституційного Суду України на спеціальному пленарному засіданні з числа суддів, які не балотуються на посаду Голови Конституційного Суду України, обирається комісія у складі трьох суддів. До складу комісії не може бути обраний головуючий на засіданні.

Головою Конституційного Суду України вважається обраний кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду України, тобто не менше десяти. У разі якщо запропоновано більше двох кандидатів на посаду Голови і жодного з кандидатів не було обрано, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатів, які отримали більшість голосів. Якщо запропоновано не більше двох кандидатів на посаду Голови і жодного з них не було обрано або Голову Конституційного Суду України не було обрано при повторному голосуванні, проводяться нові вибори.

Обмеження повноважень голови Конституційного суду трьома роками характерне для багатьох країн Європи, зокрема, Албанії, Болгарії, Іспанії, Італії. У Боснії і Герцеговині строк повноважень голови суду становить двадцять місяців. Обмеження строку повноважень голови Конституційного суду сприяє унеможливленню його залежності від інших структур держави, а отже, забезпечує неупередженість у вирішенні питань, що належать до його компетенції.

У більшості країн Європи практика виборів голови органу конституційної юрисдикції така, як в Україні. У той же час у Вірменії, наприклад, голова Конституційного суду не обирається суддями, а призначається з їх числа Національними зборами за поданням їх голови. Якщо протягом тридцяти днів після відкриття вакансії на посаду голови Конституційного суду Національні збори його не призначають, то він призначається Президентом республіки. У Литві голову Конституційного суду призначає Сейм із числа кандидатур, запропонованих Президентом республіки. У Польщі голова Конституційного Трибуналу призначається Президентом республіки із кандидатів, запропонованих зборами суддів.

Голова Конституційного Суду України має двох заступників. Вони обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду України лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів у порядку, визначеному ст. 20 Закону, а також § 1 Регламенту Конституційного Суду України.

Стаття 148 Конституції України, які розд. XII «Конституційний Суд України», що охоплює статті 147–153, не містить порядку організації діяльності Конституційного Суду України. Проте саме в коментарі до цієї статті доцільно його коротко висвітлити.

Конституційний Суд України провадить свою діяльність як єдиний орган у формі засідань і пленарних засідань. На засіданнях, які є повноважними за присутності на них не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду України, розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, крім тих, що відповідно до Закону вирішуються на його пленарних засіданнях. На пленарних засіданнях, які є повноважними за присутності на них не менше дванадцяти суддів, Конституційний Суд України розглядає справи, у яких за конституційними поданнями, конституційними зверненнями відкрито конституційне провадження, а також інші питання, віднесені Законом до розгляду Конституційним Судом України на пленарних засіданнях.

Інший коментар до статті 148 Конституції України

Коментованою статтею визначаються кількісний склад, порядок обрання та вимоги до суддів Конституційного Суду України. Особливістю порядку формування суддівського корпусу є призначення до його складу суддів Верховною Радою України, Президентом України і з’їздом суддів України. Аналогічний порядок формування конституційних судів передбачено в Італії, де участь у ньому беруть президент, парламент і виші інстанції загальної та адміністративної юрисдикції, в Іспанії він утворюється парламентом, урядом та вищими судовими інстанціями.

Кожна із зазначених гілок влади в Україні призначає по шість суддів Конституційного Суду строком на дев’ять років. Обмеження строком призначення, а також неприпустимість призначення на цю посаду на повторний строк обумовлюється великою владою, яка надається конституційним суддям, виключатиме можливість “зживання” з посадою, втрату принциповості при вирішенні конкретних справ.

Виходячи з особливого місця Конституційного Суду України, дещо підвищуються вимоги до кандидатів на посади суддів у ньому. Суддями можуть бути лише громадяни України з великим життєвим досвідом, які на день призначення досягли сорокарічного віку, мають вишу юридичну освіту, а також стаж роботи за фахом не менше десяти років (на посадах юридичного профілю в правоохоронних органах, наукових, навчальних та інших закладах). Обов’язковим є володіння кандидатом у судді державною мовою та проживання його в Україні протягом останніх двадцяти років. Підвищення вимогливості до формування складу суддів цілком виправдане, оскільки у державі має бути такий конституційний суддівський корпус, який відповідально і переконливо виконував би покладені на нього завдання і забезпечував би справедливе неупереджене і об’єктивне вирішення справ.

З числа суддів Конституційного Суду України на спеціальному пленарному засіданні цього суду шляхом таємного голосування обирається його Голова. Строк повноважень Голови обмежується трьома роками. Цим може бути забезпечено протягом дев’ятирічного строку повноважень Конституційного Суду України виконання обов’язків Голови більш широким колом суддів, можливо, представниками всіх трьох гілок влади.