Нова редакція ст. 157 Конституції України з Коментарями.

Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Коментар до ст. 157 Конституції України

Коментована стаття визначає конституційні обмеження щодо обсягу змін, які можуть бути внесені до Конституції України законопроектом, а також умови, за наявності яких не може бути реалізована процедура внесення змін до Конституції України.

Установивши відносно спрощений порядок внесення змін до розд. II Конституції України, законодавець на розвиток вимог щодо визнання прав і свобод людини невідчужуваними та непорушними, а також недопустимості скасування конституційних прав і свобод (статті 21,22 Конституції) категорично заборонив внесення будь яких змін до Конституції України, якщо вони передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Порівняно з іншими конституційними принципами принцип непорушності, безумовно, має пріоритетне значення. Про це саме і свідчить аналіз коментованої статті, яка забороняє будь кому, в тому числі і народу в цілому, вносити зміни до Основного Закону, якщо вони передбачають скасування або обмеження прав і свобод людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Таким чином, українська конституційна теорія і практика сприйняла підхід, відповідно до якого ні парламент, ні народ у цілому, а тим більше органи державної влади не можуть змінити закладені в Конституції України положення щодо пріоритету прав і свобод людини і громадянина, їх невідчужуваності та непорушності.

Аналогічна заборона стосується змін до Конституції України, якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Заборонивши внесення до Конституції таких змін, законодавець тим самим гарантував передусім реалізацію Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р., яким проголошено незалежність України та створення самостійної Української держави, а також встановлено, що територія України є неподільною і недоторканною. Запровадженням цієї заборони законодавець також забезпечив додержання положень ст. 1 Конституції, відповідно до якої Україна визнана суверенною і незалежною державою, та ст. 2, в якій зазначено, що суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (див. коментар до статей 1 і 2 Конституції).

Коментована стаття містить ще одне надзвичайно важливе положення – Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. Встановлення цієї заборони обумовлено необхідністю максимального забезпечення правопорядку в умовах, що породжують нестабільність і напруженість у суспільстві і державі, а також складністю або навіть неможливістю забезпечити дотримання усіх передбачених Конституцією процедур, які необхідні для внесення таких змін.

Інший коментар до статті 157 Конституції України

Конституція України, визначаючи права і свободи людини невідчужуваними і непорушними, гарантує недоторканність конституційних прав і свобод і забороняє їх скасування (ст. 21, 22). Якщо законопроект про зміну Конституції передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина,; він має бути обов’язково відхилений Верховною Радою, а Конституція залишається незмінною.

Це беззаперечне правило, яке випливає з визнання людини найвищою соціальною цінністю, не означає, що р. II Конституції, присвячений правам, свободам та обов’язкам людини і громадянина, не може бути змінений взагалі. Права і свободи людини і громадянина згідно зі ст. 22 Конституції не є вичерпними. Можливе подальше розширення конституційних прав і свобод, посилення їх гарантованості і недоторканності, що вимагатиме в майбутньому зміни Конституції.

Конституцією України заборонено також внесення до неї змін, якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Цим положенням гарантується незмінність ст. 1 Конституції, що стверджує Україну як суверенну і незалежну державу, і ст. 2, за якою територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

До Конституції не може бути внесено будь-яких змін в умовах воєнного або надзвичайного стану. Ця конституційна норма має на меті забезпечити правопорядок у суспільстві, злагоду і спокій в умовах, які самі по собі викликають соціальне напруження, і є конче необхідною для успішного подолання складних для держави і суспільства обставин.