Стаття 135 Конституції України

Нова редакція ст. 135 Конституції України з Коментарями.

Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.

Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

Коментар до ст. 135 Конституції України

Підкреслюючи особливий статус АРК як територіального суб’єкта у складі України, законодавець закріплює за цим утворенням право на акт установчого характеру. Таким актом є Конституція АРК. Конституційний Суд України у підп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 27 лютого 2001 р. № 1 рп/2001 (справа про правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим) та в піди. 1.3 п. 1 мотивувальної частини рішення від 16 січня 2003 р. № 1 рп/2003 (справа про Конституцію Автономної Республіки Крим) визначив Конституцію Автономної Республіки Крим основним нормативно правовим актом, що має вищу юридичну силу серед правових актів, які приймають органи Автономної Республіки Крим.

Частина перша коментованої статті визначає, що Конституція Автономної Республіки Крим приймається Верховною Радою АРК, не деталізуючи порядок її прийняття, який на сьогодні встановлений Законом України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» (ч. 2 ст. 9) та Конституцією Автономної Республіки Крим. Зокрема, згідно з п. 1 ст. 27 Конституції Автономної Республіки Крим Верховна Рада Автономної Республіки Крим більшістю голосів депутатів від її загального складу, тобто від 100 депутатів (абз. 1 п. 1 ст. 22), приймає Конституцію Автономної Республіки Крим, зміни і доповнення до неї.

У частині першій даної статті також зазначається необхідність затвердження прийнятої представницьким органом автономії Конституції АРК Верховною Радою України. Це свідчить про намагання вітчизняного законодавця гарантувати принцип унітаризму, в т. ч. шляхом забезпечення контролю у процесі легітимації Конституції АРК.

При цьому Конституція України, встановлюючи вимогу щодо затвердження Конституції АРК Верховною Радою України не менш як половиною від її конституційного складу, безпосередньо не визначає форму правового акта, який закріпив би це затвердження. Верховна Рада України акт затвердження Конституції Автономної Республіки Крим визначила у формі закону України. Як зазначено у мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 16 січня 2003 р. № 1 рп/2003 (справа про Конституцію Автономної Республіки Крим), це відповідає конституційним засадам демократичної, правової держави, якою проголошено Україну, і є логічним продовженням формування законодавчої бази щодо вирішення питань адміністративно територіального устрою України.

Конституція Автономної Республіки Крим, прийнята 21 жовтня 1998 р. Верховною Радою АРК, була затверджена Верховною Радою України 23 грудня 1998 р. шляхом прийняття Закону України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим». У системі нормативно правових актів Закон України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» за юридичною силою займає таке саме місце, як і інші закони України.

Однак, за процедурою прийняття, зазначений Закон відрізняється від інших Законів України. Конституційний Суд України у підп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 18 вересня 2008 р. № 17 рп/2008 вказав, що Конституція Автономної Республіки Крим та зміни до неї затверджуються законами України, щодо яких Конституція України передбачила особливий порядок їх прийняття. Так, підставою для ухвалення Верховною Радою України таких законів України є прийняття Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції Автономної Республіки Крим або змін до неї. Як випливає зі змісту статей 85, 135 Конституції України, без відповідних рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим такі закони України не можуть бути прийняті.

Крім того, Закон про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим приймається за особливою процедурою – не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України, тобто 225 голосами народних депутатів України. Ця процедура відрізняється від передбаченої ст. 91 Конституції України процедури ухвалення законів, які приймаються більшістю від конституційного складу парламенту – 226 голосами народних депутатів України.

Чинна Конституція Автономної Республіки Крим від 23 грудня 1998 р. є доволі специфічним актом. Вона містить основи статусу і повноважень АРК, принципи і гарантії статусу АРК, символи АРК, особливості місцевого самоврядування тощо.

Аналіз структури Конституції АРК свідчить про те, що вона, хоча й має відповідну назву, проте, не є актом установчого характеру в доктринальному розумінні цього слова. В архітектоніці Конституції АРК відсутні певні блоки суспільних відносин (правовий статус особи, завершена структура публічної влади), що зумовлено особливою природою цього територіального суб’єкта. Отже, у нього відсутній суверенітет. Саме тому Конституція АРК є, скоріше, актом компромісу з максимальною сферою предметів відання та органами, які їх реалізовують, що започатковує цей суб’єкт у такому статусі.

Частина друга коментованої статті дозволяє визначити місце нормативно правових актів Верховної Ради АРК та рішень Ради міністрів АРК у системі нормативно правових актів України. Те, що перші не повинні суперечити Конституції і законам України, вказує на їх належність до підзаконних актів. Втім вимоги законодавця щодо відповідності зазначених актів актам Президента України та Кабінету Міністрів України свідчать про їх підконтрольність виконавчій гілці влади та главі держави. Будь яка невідповідність нормативно правових актів Верховної Ради АРК та рішень Ради міністрів АРК Конституції, законам України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України є підставою для втрати ними чинності. Причому в одних випадках відповідність визначає Конституційний Суд України (відповідність Конституції і законам), а в інших – глава держави, якщо мова йде про акти Ради міністрів АРК.

Однією з основних проблем функціонування Конституції АРК є відсутність механізму її прямого захисту. Практика демократичних країн, згідно з якою існування конституції передбачає існування дієвих механізмів її захисту, в АРК відсутня. З одного боку, це пояснюється відсутністю в АРК характеристик суверенного територіального суб’єкта, а з другого – вказує на той факт, що відсутність конституційного контролю є одним із засобів такого забезпечення. Ще раз вкажемо на той факт, що специфіка АРК у складі України як унітарної держави полягає у відсутності в механізмі реалізації публічної влади цього утворення елементів, характерних для суверенного суб’єкта.

Інший коментар до статті 135 Конституції України

Конституція України закріпила за Автономною Республікою Крим (далі – АРК) право мати свою Конституцію, тим самим визнавши доцільним досвід її творення і дії у попередні роки.

Право приймати Конституцію АРК належить Верховній Раді АРК, яка є представницьким органом всієї автономії. Водночас прийняття Верховною Радою АРК Конституції ще не означає, що вона одразу, набуває чинності. Конституцією України встановлено обов’язковість затвердження Верховною Радою України Конституції, прийнятої Верховною Радою АРК Тільки після цього вона набуває чинності. Якщо Верховна Рада України затверджує лише частину статей Конституції АРК. то вона є чинною тільки в цій частині. Такий самий порядок існує і щодо внесення змін і доповнень до Конституції АРК.

Для затвердження Верховною Радою України Конституції автономії необхідно її схвалення не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України. Ця конституційна норма дає оптимальні можливості як для позитивного вирішення питання щодо затвердження Конституції, так і для повного врахування її відповідності Конституції і законам України.

Визначений Конституцією України процес прийняття і затвердження Конституції АРК забезпечує відповідне місце її в єдиній системі законодавства України, органічною складовою частиною якого вона є. Саме так вирішено це питання і в Законі України “Про Конституцію Автономної Республіки Крим” від 4 квітня 1996 р. (ст. 2). Конституція АРК діє лише на її території.

Законом України “Про Конституцію Автономної Республіки Крим” від 4 квітня 1996 р. була затверджена, за винятком преамбули і окремих статей (або їхніх частин), Конституція АРК, прийнята її Верховною Радою наприкінці 1995 р. Верховна Рада України не затвердила статті цієї Конституції, що виходили за межі діючих на той час повноважень автономії, порушували Конституцію України, Конституційний До-говір і закони України. Постановою Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про Конституцію Автономної Республіки Крим” від 4 квітня 1996 р. було запропоновано Верховній Раді АРК внести відповідні змін і доповнення до Конституції АРК. З прийняттям нової Конституції України стали нечинними і ті положення затвердженої у значній частині Конституції АРК, які суперечать Конституції України (див. коментар до п.1 р. XV). Таким чином, процес творення Конституції АРК ще не завершився, і вона підлягає ґрунтовному доопрацюванню.

Іншою формою нормативно-правових актів АРК є власні рішення та постанови Верховної Ради АРК.

Конституція України конкретно визначила перелік тих питань, з яких АРК має право здійснювати нормативне регулювання (ст.137), що є важливою новелою в правовому статусі автономії. Сфера правотворчої діяльності автономій, як про це свідчить світовий досвід, не може бути надто широкою. Адже в державі, що вважає себе демократичною і правовою, має забезпечуватися єдність у системі законодавства та застосуванні законів.

Слід відзначити, що Конституція України в даній статті значно зміцнила принцип верховенства закону в системі підзаконних актів, що приймаються і і діють на території України. Так, згідно з Законом І України “Про Автономну Республіку Крим” від 17 березня 1995 р. АРК мала право приймати закони 1 АРК. Це право було визнано і Законом України “Про Конституцію Автономної Республіки Крим” від 4 квітня 1996 р.. затвердженими цим законом статтями Конституції АРК (див. ст. З, 4 та ін.). За чинною Конституцією України Верховна Рада АРК приймає не закони, а нормативно-правові акти – рішення та постанови (п. 2, ст. 136). Щодо Ради міністрів АРК, то вона приймає рішення. Тим самим скасована система подвійного законодавства, що принципово не: притаманна унітарній державі. Всі нормативно-правові акти АРК є підзаконними, а єдиними законами на всій території України є закони України.

Цей принцип підзаконності нормативно-правових актів автономії набув чіткої конкретизації в другій частині даної статті, за якою згадані акти не можуть суперечити не тільки Конституції і законам України, а й підзаконним нормативно-правовим актам, що видаються вищими державними органами України, – актам Президента України та Кабінету і Міністрів України. Причому нормативно-правові акти АРК видаються саме з метою виконання зазначених: вище нормативно-правових актів України і в межах і власних повноважень автономії.