Стаття 100 Конституції України

Нова редакція ст. 100 Конституції України з Коментарями.

Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.

Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.

Коментар до ст. 100 Конституції України

У коментованій статті розглянуто питання розробки Національним банком України засад грошової політики і механізм здійснення контролю за її реалізацією.

Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом. Рада Національного банку відповідно до загальнодержавної програми економічного розвитку й основних параметрів економічного та соціального розвитку України до 15 вересня поточного року розробляє Основні засади грошово кредитної політики, вносить їх до Верховної Ради України для інформування та здійснює контроль за виконанням Основних засад грошово кредитної політики. Зміст цієї політики визначається Конституцією України і законодавчими актами.

Основні засади грошово кредитної політики визначені ст. 24 Закону України від 20 травня 1999 р. «Про Національний банк України». Вони ґрунтуються на основних критеріях і макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та Основних параметрах економічного і соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту Державного бюджету і джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Грошово кредитну політику реалізує Національний банк України. Основними економічними засобами і методами грошово кредитної політики, як установлено ст. 25 Закону України «Про Національний банк України» (в редакції Закону України від 13 липня 2000 р. № 1919 111), є регулювання обігу грошової маси через визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків; процентну політику; рефінансування комерційних банків; управління золотовалютними резервами; операції з цінними паперами; регулювання імпорту та експорту капіталу; емісію власних боргових зобов’язань та операції з ними.

Рада Національного банку України здійснює контроль за реалізацією грошово кредитної політики. Вона аналізує вплив грошово кредитної політики України на стан соціально економічного розвитку України, розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї та приймає відповідні рекомендації Правління Національного банку стосовно основних питань, віднесених до компетенції Національного банку в межах Основних засад грошово кредитної політики.

Статтею 8 Закону України «Про Національний банк України» Рада Національного банку України віднесена до керівних органів Національного банку. Рада може звернутися до Верховної Ради України з викладенням своїх позицій. Рада затверджує кошторис доходів та витрат банку і подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про суму перевищення доходів над витратами за кошторисом для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік.

Рада Національного банку України наділена правом визначати аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки Національного банку, розглядає аудиторський висновок, затверджує бухгалтерський баланс Національного банку України і публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації щорічний баланс Національного банку.

Щорічно до 1 липня Рада затверджує звіт про виконання кошторису Національного банку України та розподіл прибутку за звітний бюджетний рік.

Рада затверджує рішення Правління Національного банку про участь у міжнародних фінансових організаціях.

Голова Ради та його заступник обирається Радою Національного банку строком на три роки. Припинення повноважень членів Ради відбувається у зв’язку із закінченням строку їх повноважень або достроково при настанні деяких умов (наприклад, за власним бажанням, при обвинуваченні їх у вчиненні злочину). Президент України та Верховна Рада України можуть звільнити членів Ради Національного банку, яких було призначено ними, але не раніше одного року після їх призначення на посаду. Повноваження призначеного складу Ради Національного банку достроково припиняються у разі оголошення їй недовіри Президентом України або Верховною Радою України у зв’язку з тим, що виконання Основних засад грошово кредитної політики за підсумками року не забезпечило стабільності грошової одиниці України. У такому разі Президент України та Верховна Рада України зобов’язані звільнити своїх представників та призначити новий склад Ради Національного банку.

Повноваження Голови Національного банку України як члена Ради Національного банку припиняються у зв’язку з його відставкою або при звільненні його з посади. Члени Ради виконують свої повноваження на громадських засадах, а фактичні їх витрати, пов’язані з виконанням цих обов’язків, покриваються Національним банком за рахунок кошторисних витрат.

Законом України «Про Національний банк України» встановлено правомочність засідань Ради: вони проводяться, якщо на них присутні не менше десяти членів Ради. Рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів Ради. Кожний член Ради має один голос.

Рада не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови Національного банку, членів Правління Національного банку або давати персональну оцінку діяльності окремих посадових осіб Національного банку, крім випадків, пов’язаних з Основними засадами грошово кредитної політики та з інших питань, рішення яких є обов’язковими для Правління Національного банку.

У разі неодноразового невиконання або неналежного виконання Національним банком рішень Ради Національного банку, які є обов’язковими в силу Закону України «Про Національний банк України», Рада може звернутись до Верховної Ради України або Президента України з викладенням своїх позицій.

Рада Національного банку наділена правом відкладального вето щодо окремих рішень Правління Національного банку з питань, віднесених до її компетенції.

Рада складається з 14 осіб – громадян України, які мають вищу фінансову економічну освіту або науковий ступінь у галузі фінансів чи економіки, мають досвід постійної роботи в органах законодавчої влади, на керівних посадах центральної виконавчої влади України або в банківській установі, досвід наукової роботи за фінансовою чи економічною тематикою.

Президент України своїм Указом призначає сім членів Ради. Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України, входить до складу Ради Національного банку за посадою. Кандидатури осіб для призначення Верховною Радою України членами Ради обговорюються на спеціальному відкритому засіданні профільного комітету Верховної Ради України, який вносить свої рекомендації Верховній Раді. Верховна Рада України своєю Постановою призначає також сім членів Ради Національного банку. Всі члени Ради призначаються на сім років, а Голова правління Національного банку – на строк своїх повноважень на посаді.

На засідання Ради можуть бути запрошені керівники центральних органів влади, представники суб’єктів підприємницької діяльності, науковці та інші фахівці. Члени Правління Національного банку можуть брати участь у засіданнях з правом дорадчого голосу.

Чергове призначення членів Ради Національного банку здійснюється не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку повноважень попередньо призначених членів Ради Національного банку.

Інший коментар до статті 100 Конституції України

Вже прийняття Декларації про державний суверенітет України поставило питання щодо створення власної фінансово-кредитної системи нашої держави Постановою Верховної Ради України від 20 березня 1991 р. “Про порядок введення в дію Закону України “Про банки і банківську діяльність” на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР було утворено Національний банк України з його регіональними управліннями, а чотири республіканських спеціалізованих банки з їх мережею, усіма активами і пасивами було оголошено власністю України. Так було закладено основи класичної дворівневої структури банківської системи, яка включає Національний банк, що є емісійним центром держави і відповідає за здійснення грошово-кредитної політики, та комерційні банки, що становлять другу складову банківської системи і покликані забезпечити банківськими послугами громадян України, народне господарство та всіх інших суб’єктів підприємницької діяльності.

Якщо вважати, що банківська система в країні у цілому сформувалася, то тепер на черзі постало питання про створення відповідного банківського законодавства, нагальність якого особливо обумовлюється новим статусом Національного банку України. У більшості економічно розвинутих країн центральні банки не належать державі і не відіграють ролі допоміжних уряду кредитних “спонсорів”. У них чітко відокремлено грошову систему держави і бюджет, для фінансування дефіциту якого створено механізм, що діє за допомогою обігу та використання цінних паперів.

Незалежність центрального банку не можна зводити до “статусної незалежності” серед інших суб’єктів управління економічними процесами, оскільки саме Національний банк України здатний бути єдиним емісійним центром держави і водночас відповідати за управління всією грошово-кредитною системою.

Конституцією передбачено, що у взаємовідносинах Національного банку України з Верховною Радою, Президентом і Кабінетом повинні відбутися істотні зміни, за яких центральний банк виступить як орган держави, якому доручено здійснювати єдину грошово-кредитну політику в Україні та регулювати організацію банківської системи і сприяти державному контролю за її функціонуванням. На Національний банк України поширюється загальна конституційно-правова юрисдикція Верховної Ради, оскільки цей головний орган банківської системи за своїм правовим статусом залежний від Верховної Ради, яка має розглянути і прийняти спеціальний закон про Національний банк України. Конституційні норми, що стосуються головних функцій Національного банку України, призначення на посаду га звільнення з посади Голови Національного банку України, а також призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України відносяться до виключної компетенції парламенту.

Однак Конституція України, на відміну від чинного раніше законодавства, створила передумови, щоб Національний банк України здійснював свою діяльність на засадах незалежності та економічної самостійності. Це стосується в першу чергу повної відповідальності Національного банку за проведення незалежно від зобов’язань виконавчої влади збалансованої грошово-кредитної політики і сприяння реалізації економічного курсу Кабінету Міністрів України, якщо це не суперечить стабільності національної валюти України.

Разом з тим з метою удосконалення грошово-кредитної системи України та координації дій Національного банку України і органів виконавчої влади в сфері грошово-кредитної і фінансово-економічної діяльності. Конституція України визначила доцільність створення при центральному банку органу із спеціальним статусом Ради Національного банку. На відміну від раніше існуючої за законом підпорядкованості Національного банку виключно Верховній Раді, яка розглядала і затверджувала основні напрями проведення грошово-кредитної політики в Україні, кошторис Національного банку тощо, тепер всі ці питання має бути покладено згідно з ч. 1 ст. 100 Конституції на Раду Національного банку.

Склад Ради Національного банку формується як Верховною Радою, так і Президентом, що обумовлено її надзвичайно важливими функціями у забезпеченні політики держави у грошово-кредитній сфері, яка має бути незалежною від втручання будь-яких управлінських структур і суб’єктів владних повноважень і спрямованою на забезпечення стабільності національної валюти. Є підстави вважати, що членами Ради Національного банку повинні бути найавторитетніші фахівці в галузі фінансів, банківської справи, юриспруденції і економіки.

Голова Національного банку за згодою Президента і Верховної Ради може очолювати Раду Національного банку за посадою, оскільки відповідальність за функціонування грошово-кредитної системи в Україні природно покладається саме на нього.

Важливо підкреслити, що Рада Національного банку наділяється згідно з цією нормою Конституції правом контролю за проведенням Національним банком, всіма банківськими і кредитними установами єдиної грошово-кредитної політики в державі.

Конституцією України встановлено, що правовий статус Ради Національного банку України буде визначений спеціальним законом, який має також встановити процедури організації і діяльності Ради Національного банку по забезпеченню економічного зростання України.